Ампіцилін — інструкція по застосуванню

By | 20.07.2015

Загальна інформація Инструкция по применению Показання до застосування Протипоказання Дозування Ампіциліну тригідрат Ампіцилін сульбактам Ампіцилін при вагітності Ампіцилін в таблетках Ампіцилін уколи Відгуки Аналоги

Ампициллин — инструкция по применению

Загальна інформація

Антибіотик ампіцилін – препарат, що відноситься до групи пеніцилінів.

Інструкція по застосуванню

РОЗГОРНУТИ ІНСТРУКЦІЮ АМПІЦИЛІН

Інструкція взята з сайту: Http://www. piluli. ru/product/Ampicillin

Латинська назва

Ampicillin

Склад і форма випуску

Ампіцилін таблетки: 1 таблетка містить ампіциліну (у формі тригідрату) 250 мг;

10, 20, 24 шт. в упаковці.

Ампіцилін, порошок для приготування розчину для ін’єкцій:

1 флакон містить ампіциліну (у формі натрієвої солі) 0.25, 0.5, 1 або 2 г;

1 флакон у картонній пачці.

Ампіцилін, порошок для приготування суспензії для прийому всередину:

5 мл готової суспензії містять ампіциліну (у формі натрієвої солі) 250 мг;

1 флакон — 5 г у картонній пачці.

Фармакологічна дія

Ампіцилін — антибіотик групи напівсинтетичних пеніцилінів широкого спектру дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій.

Активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp. (в т. ч. Enterococcus spp.), Listeria monocytogenes; грамнегативних аеробних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, деяких штамів Haemophilus influenzae.

Руйнується під дією пеніцилінази. Кислотоустойчив.

Свідчення

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами, в т. ч.:

      інфекції дихальних шляхів (у т. ч.

Бронхіт

      ,

Пневмонія

    , абсцес легені); інфекції ЛОР-органів (у т. ч. тонзиліт); інфекції жовчовивідних шляхів (у т.ч. холецистит, холангіт); інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. пієліт, пієлонефрит, цистит); інфекції ШКТ (у т. ч. сальмонеллоносительство); гінекологічні інфекції; інфекції шкіри і м’яких тканин; перитоніт; сепсис, септичний ендокардит; менінгіт; ревматизм; рожа; скарлатина; гонорея.

Спосіб застосування та дози

Встановлюють індивідуально залежно від тяжкості перебігу, локалізації інфекції і чутливості збудника.

При прийомі внутрішньо разова доза Для дорослих становить 250-500 мг, добова доза — 1-3 р. Максимальна добова доза становить — 4 р.

Дітям препарат призначають у добовій дозі 50-100 мг/кг, Дітям з масою тіла до 20 кг — 12.5-25 мг/кг.

Добову дозу ділять на 4 прийоми. Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції та ефективності лікування.

Таблетки приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі.

Для приготування суспензії у флаконі з порошком додають 62 мл дистильованої води. Дозують готову суспензію спеціальною ложкою, має 2 мітки: нижня відповідає 2.5 мл (125 мг), верхня — 5 мл (250 мг). Суспензію слід запивати водою.

При парентеральному введенні (в/м, в/в струминно або в/в крапельно) разова доза Для дорослих становить 250-500 мг, добова доза — 1-3 г; при тяжких інфекціях добова доза може бути збільшена до 10 г і більше.

Новонародженим дітям препарат призначають у добовій дозі 100 мг/кг, Дітям інших вікових груп — 50 мг/кг При тяжкому перебігу інфекції зазначені дози можуть бути подвоєні.

Добову дозу ділять на 4-6 введень з інтервалом 4-6 ч. Тривалість в/м введення — 7-14 днів. Тривалість в/в застосування 5-7 днів, з наступним переходом (при необхідності) на в/м введення.

Розчин для в/м введення готують, додаючи до вмісту флакона 2 мл води для ін’єкцій.

Для в/в струминного введення разову дозу препарату (не більше 2 г) розчиняють у 5-10 мл води для ін’єкцій або ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно протягом 3-5 хв (1-2 г протягом 10-15 хв). При разовій дозі, що перевищує 2 г, препарат вводять в/в крапельно. Для цього разову дозу препарату (2-4 г) розчиняють у 7.5-15 мл води для ін’єкцій, потім отриманий розчин додають до 125-250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5-10% розчину глюкози і вводять зі швидкістю 60-80 кап/хв При в/в краплинному введенні дітям як розчинник використовують 5-10% розчин глюкози (30-50 мл залежно від віку).

Розчини використовують відразу після приготування.

Побічна дія

Алергічні реакції: Шкірний висип, кропив’янка, набряк Квінке, свербіж, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема; у поодиноких випадках — анафілактичний шок.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, глосит, стоматит, псевдомембранозний коліт, Кишковий дисбактеріоз, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: Кандидоз порожнини рота, вагінальний кандидоз.

Протипоказання

    підвищена чутливість до антибіотиків групи пеніциліну та інших беталактамних антибіотиків; виражені порушення функції печінки (для парентерального застосування).

Вагітність та лактація

Можливе застосування препарату при вагітності за показаннями у тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Ампіцилін виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. При необхідності застосування препарату в Період лактації слід вирішити питання про припинення Грудного вигодовування.

Особливі вказівки

З обережністю і на тлі одночасного застосування десенсибілізуючих засобів слід призначати препарат при Бронхіальній астмі, сінній гарячці та інших алергічних захворюваннях.

У процесі застосування Ампіциліну необхідний систематичний контроль функції нирок, печінки і картини периферичної крові.

При печінковій недостатності препарат слід застосовувати тільки під контролем функції печінки.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від КК.

При застосуванні препарату в високих дозах у пацієнтів з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС.

При застосуванні препарату для лікування сепсису можлива реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).

При появі алергічних реакцій на тлі застосування Ампіциліну препарат слід відмінити і призначити десенсибілізуючу терапію.

У ослаблених пацієнтів при тривалому застосуванні препарату може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до ампіциліну мікроорганізмами.

Для профілактики розвитку кандидозу одночасно з Ампіциліном слід призначити ністатин або леворин, а також вітаміни групи В і С.

Передозування

Проявляється токсичною дією на ЦНС (особливо у хворих з нирковою недостатністю).

Лікування: симптоматичне.

Лікарська взаємодія

Пробенецид при одночасному застосуванні з Ампіциліном знижує канальцеву секрецію ампіциліну, внаслідок чого підвищується його концентрація в плазмі крові зростає ризик токсичної дії.

При одночасному застосуванні Ампіциліну з алопуринолом підвищується вірогідність появи шкірного висипу.

При одночасному застосуванні з Ампіциліном знижується ефективність эстрогеносодержащих пероральних контрацептивів.

При одночасному застосуванні з Ампіциліном збільшується ефективність антикоагулянтів та антибіотиків-аміноглікозидів.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці; таблетки і порошок для приготування суспензії при температурі від 15° до 25°C, порошок для приготування розчину для ін’єкцій при температурі не вище 20°C.

Термін придатності — 2 роки.

Приготовлену суспензію слід зберігати в холодильнику або при кімнатній температурі не більше 8 діб. Приготовані розчини для в/м і в/в введення зберіганню не підлягають.

Показання до застосування

Препарат ампіцилін випускається в таблетках, ампулах, призначених для ін’єкцій і в капсулах.

Препарат сприяє руйнування клітинної стінки бактерій – цим і пояснюється бактерицидну властивість препарату ампіцилін. Від чого ж допомагає цей антибіотик?

    Ампіцилін в таблетках призначають при запальних процесах органів дихання, травлення і сечостатевого тракту, викликаних такими мікроорганізмами, як стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, протей, сальмонела, синьогнійна паличка та шигелла. Більш ефективним засобом є ін’єкційна форма ампіциліну – уколи призначаються при сепсисі, менінгіті, перитоніті, тяжких захворюваннях – пневмонії, пієлонефриті, черевному тифі, коклюші.

Необхідно здати аналіз на чутливість перед початком лікування препаратом ампіцилін. Інструкція із застосування ліків відзначає, що в даний час з’явилося багато стійких до дії антибіотика мікроорганізмів.

Протипоказання

Препарат не можна призначати ампіцилін при алергічних реакціях, викликаних прийомом лікарських засобів пеніцилінової групи, цефалоспоринів та карбапенеми.

Ампіцилін і аналоги його не можна призначати при тяжкому ураженні печінки, інфекційному мононуклеозі і лімфолейкозі, При важкому ступені дисбактеріозу. Протипоказаний ампіцилін для дітей, які страждають на алергічні захворювання – поліноз, бронхіальною астмою та Атопічним дерматитом.

Дозування

Ампіцилін в таблетках дорослим призначається по 250 мг чотири рази на добу. Прийом препарату слід розбити на однакові проміжки часу – пити його слід строго кожні шість годин (щоб підтримати постійну концентрацію в крові препарату ампіцилін). Відгуки показують, що дотримання цього правила ліквідує прояв хвороби максимально швидко і ефективно. Тривалість терапії становить п’ять днів. Однак, при важких захворюваннях, прийом ліків може бути десять днів і більше.

Ампіцилін для дітей призначається у вигляді суспензії, дозування препарату розраховується за вагою малюка і становить 120 мг/кг.

Ампіциліну тригідрат

Доросла дозування препарату – 250 або 500 мг. Кратність прийому – чотири рази на добу. Дітям рекомендовано призначення суспензії ампіциліну тригідрат. Застосування препарату в ін’єкційній формі має здійснюватися тільки під наглядом медичного персоналу.

Ампіцилін сульбактам

Ампіцилін сульбактам – захищений пеніцилін, препарат, який включений компонент, що пригнічує фермент?-лактамазу, синтезується бактеріями і инактивирующий дія ампіциліну. Таблетки цього препарату містять дві частини ампіциліну (стандартна дозування) і одну частина сульбактаму.

Ампіцилін при вагітності

Ампіцилін при вагітності може призначити тільки лікар, ретельно оцінивши всі прояви хвороби і ризик, якому піддається майбутня дитина. Цей препарат володіє найменшою кількістю побічних ефектів, тому застосування його переважно при важких захворюваннях.

Ампіцилін в таблетках

Таблетована форма антибіотика приймається незалежно від вживання їжі. Випускається дві дозування – 250 і 500 мг. Показаний їх прийом при середній тяжкості захворювання.

Ампіцилін уколи

Ін’єкції проводяться як внутрішньом’язово, так і внутрішньовенно. Призначається ампіцилін в уколах при септичних станах, тяжких бактеріальних інфекціях. Неприпустимо змішування ліки з іншими ін’єкціями. При терапії потрібно контролювати роботу внутрішніх органів і систематично здавати загальні аналізи крові.

Дітям препарат вводять із розрахунку 50 мг/кг Допустима кількість препарату для дорослих у добу – 1-3 г ампіциліну. Інструкція повинна бути ретельно вивчена перед початком лікування.

Відгуки

Ампіциліну тригідрат — досить ефективний засіб для лікування різних захворювань. Відгуки показують, що при дотриманні всіх рекомендацій лікаря поліпшення стану хворого настає вже на другу добу лікування. Пацієнти відзначають, що препарат добре переноситься, має малу кількість побічних ефектів.

При грудному годуванні не бажано приймати ампіцилін. Відгуки жінок свідчать, що в цей період відзначається порушення нормальної функції кишечника у малюка, часто розвивається дисбактеріоз.

Аналоги

Ампіцилін і його аналоги сьогодні втратили лідируючу позицію серед антибіотиків, але все ж цей препарат залишається вельми ефективним, а головне — Безпечним для здоров’я.

Ампіцилін дітям призначається досить часто. Існує величезна кількість виробників, що випускають цей препарат під різними назвами. Аналогами ампіциліну є: Ампіциліну натрієва сіль, Зетсил, Ампіциліну тригідрат, Ампіцилін-АКОС, Стандациллин та ін.

Незважаючи на те, що даний препарат вважається відносно безпечним для здоров’я, прописати його може тільки лікар. Кваліфікований фахівець проведе певні аналізи і обов’язковий огляд перед призначенням препарату ампіцилін. Рецепт для придбання його в аптеці не обов’язковий.