Синдром Горнера – як можна нормалізувати зір?

By | 31.10.2018

Синдром Горнера – патологічний стан, викликаний порушенням роботи нервової системи. Захворювання супроводжується ураженням органу зору і кровоносних судин. Своєчасне виявлення і терапія допомагають виключити ускладнення хвороби.

Синдром Горнера – складний симптомокомплекс, пов’язаний з ураженням нервової системи людини. Захворювання призводить до порушення зорового апарату, судинної системи. У деяких випадках поява синдрому може бути ознакою злоякісних утворень легень, ураження шиї.

Синдром Горнера – що це таке?

Мало хто чув про синдром Горнера: що це у людини захворювання викликає, якими супроводжується змінами – відомо тільки пацієнтам, які зіткнулися з недугою. Дана сукупність симптомів обумовлена ураженням симпатичного відділу нервової системи. В результаті порушення у пацієнтів відзначаються ураження очей, порушення тонусу судин з боку ураження.

Патологія має вторинний характер – частіше розвивається на фоні інших захворювань. Вперше синдром був описаний у 1869 році офтальмологом з Швейцарії Фрідріхом Горнером і пізніше був названий ім’ям свого винахідника. З того часу було проведено безліч досліджень і спостережень за пацієнтами з патологією, що дозволило розробити дієві методики терапії.

Синдром Горнера – причини

Вчені, тривалий час вивчали синдром Горнера-Бернара, причини розвитку патології пов’язували з ураженням симпатичного шляхи нервової системи в шийному відділі. Цей шлях іннервації проходить безпосередньо від гіпоталамуса до органу зору. Синдром Горнера може носити як придбаний, так і вроджений характер. Прийнято виділяти два наступних рівня ураження:

  • центральний – розвивається при ішемічному інсульті, пухлини мозку;
  • периферичний – провокується травмами голови і шиї, диссекцією сонних артерій або аорти, аневризма грудного відділу.

Вроджений синдром Горнера

Вроджений синдром Горнера є наслідком ураження довгастого мозку. Безпосередньо тут локалізуються ядра нейронів, які проходять вздовж зорового каналу до ока. Пошкодження будь-якої ділянки нервового відростка викликає збій передачі нервового імпульсу. У результаті відбувається розвиток патологічної іннервації очних м’язів, що є причиною, характерною для синдрому Горнера симптоматики. Погіршення зору відбувається поступово, але швидкими темпами.

Набутий синдром Горнера

Нерідко в медичній практиці використовують наступні синонимичное назва – синдром Клода Бернара Горнера. Ця форма патології має набутий характер. Встановити безпосередньо причину захворювання можна тільки після комплексного обстеження. В більшості випадків в анамнезі пацієнта зазначено одна з таких патологій, що провокують розвиток синдрому Горнера:

  • складна травма голови з пошкодженням великого числа внутрішніх структур;
  • аневризма аорти, часто з расслойкой;
  • хвороби щитовидної залози;
  • злоякісні пухлини головного мозку.

Синдром Клода Бернара Горнера – симптоми

Синдром Горнера при шийному остеохондрозі, часто виникає, можна діагностувати за трьома характерними ознаками. У медицині їх назвали тріадою Бернара-Горнера. Синдром Горнера включає в себе такі патологічні стани:

  • птоз – опущення верхньої повіки;
  • міоз – сильне, аномальне звуження зіниці;
  • енофтальм – западіння очного яблука.

Одночасне присутність цих трьох симптомів практично на 100 % вказує на синдром Горнера. Характерною ознакою є ураження однієї половини обличчя. Крім того, відбувається порушення процесу потовиділення, сльозотеча, розширення і почервоніння дрібних кровоносних судин ока. Суджений зіниця не реагує на світловий подразник, що вводяться лікарські препарати.

У дітей нерідко спостерігається гетерохромія – недостатня пігментація райдужної оболонки ока з-за порушення іннервації зорового апарату. В результаті обидва ока дитини мають різне забарвлення. Подібні патологічні зміни можуть призводити до порушення зору. Як виглядає синдром Горнера, фото пацієнтів наведені нижче.

Синдром Горнера – діагностика

Щоб встановити діагноз синдром Бернара-Горнера, лікарі проводять ряд обстежень і функціональних тестів. Серед основних методів діагностики:

  • Тест з оксамфетамином – допомагає виявити причину звуження зіниці, місце пошкодження нервового шляху.
  • Біомікроскопія очей – виявляється нерівномірний розподіл пігменту, райдужна оболонка має неоднорідну структуру, прозорість оптичної середовища ока знижена.
  • КТ орбіт очі – допомагає встановити етіологію хвороби, візуально оцінити об’ємні утворення очниці, характер травматичних ушкоджень ока.
  • Синдром Горнера – лікування

    Перед тим, як лікувати синдром Горнера, лікарі проводять комплексне обстеження для встановлення причини. В залежності від фактора, що спровокувала розвиток патології, лікарі складають індивідуальний план терапії. Доведеною ефективністю володіє нейростімуляціі. Використання електричних імпульсів низької амплітуди сприяє стимуляції уражених м’язів, поліпшення трофіки, відновлення втрачених функцій.

    Відновлення тонусу м’язів особи відбувається поступово, тому доводиться пройти не один курс фізіотерапевтичних процедур. Коли синдром Горнера виникає на тлі гормонального дисбалансу, призначається замісна терапія гормонами. Якщо проведена терапія не дає ефекту, призначають косметичне видалення дефекту.

    Синдром Горнера – до якого лікаря звернутися?

    Окулосимпатический синдром, як нерідко іменують хвороба Горнера, вимагає комплексної корекції. Враховуючи це, лікуванням порушення одночасно займається група фахівців. Винятком порушень, які зачіпають нервову систему, займається невропатолог. Ураження зорового апарату коригують офтальмологи. При необхідності проведення операції до лікування хвороби підключається очної хірург. На практиці спочатку пацієнти з патологією звертаються до педіатра або терапевта, який направляє до необхідного фахівця.

    Препарати синдром Горнера

    Для корекції патологій очей, які супроводжують синдром Горнера, краплі підбираються індивідуально. Використовуються розчини ліків допомагають компенсувати надмірне звуження зіниці, нормалізувати зір. Препарати впливають на мускулатуру особи, крім опущення повік. Доза, частота застосування і тривалість терапії залежить від ступеня вираженості патології. Серед використовуваних при синдромі Горнера препаратів:

    • Апраклонидин;
    • Клонідин;
    • Цитофлавин;
    • Прокаїн.

    Пластична операція при синдромі Горнера

    При синдромі Горнера Клода Бернара пластична операція допомагає позбавити пацієнта від виражених косметичних недоліків. Оперативне втручання спрямоване на відновлення нормальної форми вік і очної щілини. Воно дозволяє виключити птоз, що кардинально змінює зовнішній вигляд пацієнта з порушенням. Оперативне втручання призначають на пізніх стадіях патології при запущених формах.